Грецький кубсат ERMIS-3 встановив перший лазерний зв'язок із Землею

Супутник розміром із коробку для взуття щойно довів, що лазерний зв'язок працює навіть на дуже малих космічних апаратах. ERMIS-3, кубсат формату 8U, створений Афінським національним університетом імені Каподистрії, встановив оптичний зв'язок із наземною станцією в Греції, повідомило Європейське космічне агентство 2 листопада. За словами ESA, це перший для Греції оптичний зв'язок із супутником на низькій орбіті.

Чому лазерний зв'язок — це складно

Більшість супутників спілкуються із Землею радіосигналом. Оптичний зв'язок натомість використовує вузький лазерний промінь, який передає значно більше даних, але його треба точно навести на приймач, поки супутник мчить небом зі швидкістю кілька кілометрів на секунду. Обидві сторони мають знайти одна одну й утримувати супровід протягом короткого вікна прольоту, а хмари можуть повністю перекрити промінь, турбулентність — погіршити сигнал.

ERMIS-3 несе оптичний термінал ATLAS-1 литовської компанії Astrolight, яка також постачила приймальне та маякове обладнання для оптичної наземної станції Holomondas (HolOGS-1), розробленої Університетом Арістотеля в Салоніках. Зв'язок підтвердив головну мету місії: точне наведення, захоплення й супровід.

Від першого контакту до рутини

За даними ESA, термінали встановили перший контакт уже на першому активному прольоті після введення супутника в дію, попри хмарність, а за тиждень вийшли на штатну роботу. Тепер система працює автономно — два сеанси на добу, вдень і вночі, із запасом до 10 Гбіт/с. ESA зазначає, що зв'язку досягли раніше в житті апарата, ніж у попередніх місіях класу кубсатів.

ERMIS-3 запустили 30 березня 2026 року разом з ERMIS-1 та ERMIS-2 у межах Національної космічної програми Греції, яку ESA реалізує від імені грецького уряду. Агентство допомогло проєкту екологічними випробуваннями та оптичним юстуванням у своєму центрі ESTEC у Нідерландах.

Чому це важливо

Супутники спостереження Землі видають дедалі більші обсяги знімків високої роздільності та гіперспектральних даних, і радіоканали стають вузьким місцем. Доказ того, що маленький і дешевий супутник може користуватися лазерним зв'язком, відкриває шлях до швидших і стійкіших до перехоплення з'єднань для цілих угруповань. Це частина того ж зсуву, що наближає космічний зв'язок до повсякденних пристроїв — від супутникових повідомлень у смартфонах до навігаційних систем на кшталт індійської NavIC (наш матеріал про NVS-03).