Рекордний гамма-спалах не згасав 27 днів

Гамма-спалахи (GRB) — одні з найпотужніших вибухів у Всесвіті, і більшість із них триває секунди чи хвилини. Але один, помічений у 2022 році, ніяк не вщухав. Команда астрономів стверджує, що «двигун» GRB 220706A працював приблизно 27 днів і давав рентгенівські спалахи ще довго після первинного вибуху, повідомляє Space.com.

Чим цей спалах особливий

Рентгенівські спалахи після GRB — звичайна річ, але зазвичай вони з'являються в перші кілька днів. «Те, що ми бачимо спалахи приблизно на 27-й день у системі відліку GRB, свідчить про триваючий активний процес, і такого серед відомих спалахів ще не було», — сказав Space.com учасник дослідження Бенджамін Гомперц з Бірмінгемського університету. Попередній рекорд запізнілих спалахів, за його словами, — близько шести днів.

GRB 220706A належить до рідкісного класу наддовгих гамма-спалахів, у яких центральний «двигун» працює значно довше звичайного. Їхня природа досі невідома.

Що може його живити

Команда також помітила пов'язану зі спалахом наднову — отже, масивна зоря справді сколапсувала. Це стандартне джерело довгих GRB, але воно не пояснює спалахів через місяць і незвичайно високої яскравості наднової. Дослідники розглядають кілька варіантів:

• Магнетар. Попередній наддовгий спалах 2011 року, GRB 111209A, теж супроводжувала незвично яскрава наднова, і його пояснили роботою магнетара — нейтронної зорі з надзвичайно сильним магнітним полем. Гомперц каже, що нова наднова «дуже схожа на ту».
• Зіткнення з викинутими оболонками. Струмінь і наднова можуть врізатися в щільну речовину, яку зоря скинула наприкінці життя.
• Більша зоря. Велика зоря колапсувала б довше і могла б живити струмінь довше. За оцінкою Гомперца, для такої події потрібна зоря радіусом близько 1000 радіусів Сонця — це радше блакитний надгігант, ніж зорі Вольфа — Райє, які зазвичай пов'язують із GRB.

Чому ми можемо пропускати інші такі спалахи

Такі тривалі події важко відстежувати. Більшість супутників, що їх фіксують, літають на низькій орбіті, тож Земля закриває ціль приблизно кожні 90 хвилин, а довгі спалахи до того ж яскравіші в рентгенівському діапазоні, ніж у гамма. Гомперц вважає, що більше таких подій зможуть знайти рентгенівські місії на кшталт Einstein Probe.

Роботу опубліковано на arXiv, і вона ще не пройшла рецензування, тож висновки можуть змінитися.

Для контексту: обсерваторія NASA Swift, яка два десятиліття була одним із головних «мисливців» на гамма-спалахи, нещодавно завершила місію — про це наш матеріал місія NASA Swift завершилася. А якщо вам цікаві відкриті питання астрофізики, наше пояснення що таке темна матерія — про ще одне велике.