Chandra розгадала загадку космічного «скрипкового ключа»

Астрономи з’ясували, що стоїть за однією з найдивніших форм на радіонебі. Структуру прозвали «Скрипковим ключем», бо вона напрочуд схожа на музичний символ. Каталожна назва — VLSS J0318.9+5755. Як повідомляє рентгенівський центр NASA Chandra, її, найімовірніше, створив спалах надмасивної чорної діри, за яким сталося зіткнення двох скупчень галактик. Дослідження під керівництвом Андреа Боттеона з Національного інституту астрофізики Італії (INAF) опубліковане в журналі Astronomy & Astrophysics.

Об’єкт, який важко розгледіти

«Скрипковий ключ» лежить майже точно за площиною Чумацького Шляху, тож зорі, газ і пил нашої Галактики значною мірою закривають огляд. Щоб це обійти, команда поєднала дані телескопів, які «бачать» крізь завади:

• Chandra і німецький рентгенівський телескоп eROSITA виявили там розріджений газ із температурою в мільйони градусів. Це довело, що об’єкт розташований у скупченні галактик, а точніше — у двох скупченнях, що зливаються.
• Європейська радіомережа LOFAR показує сам «скрипковий ключ» (рожевий на зображенні).
• Інфрачервоні дані Британського інфрачервоного телескопа (UKIRT) додають зорі й галактики, переважно білі.

За даними Chandra, система розташована приблизно за 1,55 млрд світлових років від Землі, а знімок охоплює близько 6 млн світлових років.

«Крещендо» у два етапи

Дослідники пропонують двоетапне пояснення. Спершу давній спалах чорної діри в центрі скупчення відкинув хмари заряджених частинок і магнітних полів зі швидкістю, близькою до світлової. Вони яскраво світилися в радіодіапазоні, а потім згасли, коли частинки втратили енергію. Пізніше зіткнення двох скупчень стиснуло чи «перезарядило» хмару, і вона знову стала яскравою. Можливо, свою роль відіграли й ударні хвилі від злиття.

Щоб знайти сліди зіткнення, команда відняла від рентгенівського знімка плавну овальну форму гарячого газу. Залишкове випромінювання найяскравіше ліворуч і праворуч від центру. Отже, скупчення, ймовірно, зіткнулися вздовж цієї лінії кілька сотень мільйонів років тому й тепер віддаляються одне від одного.

Схожість із музичним знаком — чиста парейдолія, тобто звичка мозку бачити знайомі форми у випадкових візерунках. Дехто, до речі, бачить тут дракона збоку.

Більше космічних загадок — у матеріалі про таємниче випромінювання в Hubble Ultra Deep Field, яке помітив Webb, а почати спостереження самостійно допоможе наш гід із вибору першого телескопа.